-
1 convener
nособа, яка призначає час зборів і готує їх скликання* * *n1) член (комітету, товариства), що призначає день зборів, готує його скликання2) керівник конференції або симпозіуму -
2 dative
1. n грам.давальний відмінок2. adj1) грам. давальний2) що надається на чийсь розсуд3) змінюваний, змінний4) юр. що призначається (видається) судом* * *I n II a1) гpaм. давальний3) змінюваний (про посаду судді, чиновника) -
3 nominator
nособа, що пропонує кандидата (що призначає) на посаду* * *nособа, яка пропонує кандидата або призначає на посаду -
4 appoint
[ə'pɔɪnt]v1) признача́ти, затве́рджувати ( на посаді)to appoint to professorship — призна́чити профе́сором
he was appointed manager — його́ призна́чили заві́дуючим
2) нака́зувати; припи́сувати3) домовля́тися, признача́ти ( побачення тощо)4) опоря́джувати, устатко́вувати, обла́днувати -
5 assign
[ə'saɪn]v1) признача́ти; асигнува́ти2) припи́сувати, вважа́ти3) признача́ти на поса́ду4) доруча́ти, передава́ти5) визнача́ти, встано́влювати (термін, межі) -
6 intend
[ɪn'tend]v1) ма́ти на́мір; збира́тися (планува́ти) ( щось робити)what do you intend to do [doing]? — що ви хо́чете роби́ти?
2) признача́ти(ся)this is intended for you — це признача́ється вам
3) зна́чити, означа́тиwhat do you intend by it? — що ви хо́чете цим сказа́ти?; що це означа́є?
-
7 appointee
особа, призначається (призначена) на посаду; бенефіціарій -
8 appointing
який здійснює призначення, який призначає ( на посаду тощо)- appointing power -
9 appointive
який заміщується за призначенням ( а не за результатами виборів); який призначається ( на посаду)- appointive method
- appointive office
- appointive official
- appointive power
- appointive servant
- appointive service
- appointive system -
10 appointive careerman
професійний чиновник, який призначається -
11 appointive official
посадова особа, яка призначається -
12 committor
суддя, який призначає опікуна над душевнохворим -
13 court-appointed attorney
адвокат за призначенням суду; захисник, якого призначає суд -
14 court-appointed lawyer
адвокат за призначенням суду; захисник, якого призначає суд -
15 designee
посадова особа, яка призначається на посаду -
16 discretional
-
17 discretional sentence
покарання, що призначається за розсудом суду ( або судді) -
18 flexible
гнучкий; який призначається за розсудом суду (судді)- flexible interpretation
- flexible enforcement
- flexible sentence
- flexible sentencing -
19 flexible sentence
покарання, що призначається за розсудом суду (судді) -
20 I.R. Number
См. также в других словарях:
призначання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
призначати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
призначатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
арбітражний — а, е. Стос. до арбітра/жу. •• Арбітра/жна уго/да угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв язку з якими небудь правовідносинами. Арбітра/жний коміте/т орган, який призначає… … Український тлумачний словник
штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• … Український тлумачний словник
адреса — и, ж. 1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. •• Пошто/ва адре/са місцезнаходження житла… … Український тлумачний словник
адресат — а, ч. 1) Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач. 2) перен. Про того, кому що небудь призначається, для кого створюється що небудь … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник
для — прийм., з род. в. 1) Указує на особу, предмет і т. ін., заради яких що небудь здійснюється, відбувається, яким що небудь призначається. || Указує на призначення предмета. 2) Указує, з якою метою здійснюється, відбувається що небудь. 3) Указує на… … Український тлумачний словник
днювальний — ного, ч. Військовослужбовець добового наряду, який призначається для допомоги черговому підтримувати порядок, охороняти приміщення, майно і т. ін. у своїй частині … Український тлумачний словник
епілог — а, ч. 1) Заключна частина літературного твору, в якій розповідається про подальшу долю героїв. 2) перен., книжн. Кінець, розв язка чого небудь. 3) У програмуванні – спеціальна група команд, що розміщується компілятором наприкінці кожного блоку та … Український тлумачний словник
